Історія школи

МНОГАЯ ЛІТ, РІДНА ШКОЛО!

Відлік досягнень людини починається зі школи: спочатку з Букваря. З першої написаної літери, до атестату про середню освіту. Школа знайомить, розповідає, допомагає... Школа навчає, виховує, сіє «розумне, добре, вічне». Школа – це другий дім, у якому завжди багато яскравих вражень та позитивних емоцій. Золотою симфонією для кожного з нас звучить мелодія шкільного дзвоника, як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися.

1 вересня 2020 року 113 шкільний дзвінок пролунає для учнів, вчителів, випускників, гостей Липківської загальноосвітньої школи. Саме 113 років тому, 1 вересня 1907року свої двері радо відчинила нова школа, яка спочатку називалася «Липківське олексіївське двокласне реальне училище».

«Будівництво школи в селі Липки розпочалося в 1905 році, роботи виконувала бригада будівельників із центральної Росії. Тоді одночасно були побудовані будинки і для вчителів. Будівництво було проведено в стислі терміни, а проект школи був прийнятий з розрахунком на перспективу. Фінансування будівництва велося державою, про що свідчить наступний документ.

Значну кількість лісоматеріалу виділив місцевий пан Підгорський. Він дуже хотів, щоб школа була названа його іменем. Але земство відмовило прохання Підгорського і школа була названа на честь сина імператора Росії, Олексія Михайловича ,який народився в 1904 році. Школа спочатку називалася так: «Липківське олексіївське двокласне реальне училище».

В царській Росії навчальні заклади ділились на світські і реальні. У світських школах основними науками були гуманітарні: історія, музика, іноземні мови та інше. В цих школах навчалися більшість дітей з багатих родин.

В реальних навчальних закладах основне місце відводилося природничо-математичним наукам: хімії, математиці, фізиці, природознавству та ін. Відповідно до цього, технічні кабінети в липецькій школі були укомплектовані різноманітним технічним обладнанням.

Школа мала два класи, термін навчання в яких був 4 роки. Реальні навчальні заклади мали за мету підготувати спеціалістів для народного господарства. Після закінчення липецького училища молоді люди мали можливість працювати в різних державних установах і, навіть, бути вчителями молодших класів. Випускники училища мали також право до вступу у вищі навчальні заклади.

Перших учнів Липецька школа прийняла 1 вересня 1907 року. Першим директором призначили вчителя на прізвище Заіка. Директор мав прогресивні і демократичні погляди на життя. Проте, бути директором довго йому не довелося. Через рік він був звільнений з посади. Причиною звільнення став конфлікт із сільським священником, який на уроках Закону Божого мав звичку бити дітей. Тому директор заборонив йому відвідувати школу. На такі дії директора священник написав скаргу. З Києва прийшло рішення про звільнення Заіки з посади директора. Священник знову став відвідувати школу, але дітей не бив.

Десь у 30-ті роки одне крило школи, що від дороги, згоріло і було заново відбудоване. Після 1920 року біля школи було збудовано ще один навчальний заклад, який став називатися робітничо-селянською школою (РСШ). В цій школі навчали ковальству, столярству та іншим спеціальностям необхідним для господарства. Пізніше ця будівля була з'єднана переходом з основною будівлею школи.»

Матеріал взято з книги «Історія села ЛИПОК від найдавніших часів до 1953 року» Віктора Івановича Балтіна, випускника Липківської школи

Свідоцтво Сергійчука Антона Трохимовича видане в 1914 про закінчення Липківського олексіївського двокласного приходського училища.